Зло бачить зло

Рвати, різати, викорчовувати й спалювати. Зв’язки, контакти, коріння й мости. Бути чесним із собою, розуміти своє внутрішнє зло і його прояви. Це важко, це складно, це кипить, мов пекельна лава у надрах сплячого вулкану. Це випалює землю твого саду й робить чорним твоє небо. Зло. Внутрішнє зло, яке шипить, наспівує, наговорює, відволікає, впливає на реакції і зводить не з тими людьми. Зло бачить зло і притягує його. Внутрішнє притягує зовнішні обставини.

Воно хитре, лицемірне, бреше, заманює й затягує у темні глибини, де замість повітря – бруд, а замість світла – густа й гіркава імла, що відбирає тобі мову, сковує рухи, робить тебе тупим і піддатливим. Воно може бути солодким, як співи Сирен, і може бути страшним і безповоротним, як пащека Харибди. Зло завжди бореться з добром і завжди має підтримку зсередини. Бо все, що йде від тебе, його ж і притягує. А значить – причина у тобі, те зло – в тобі. І треба бути чесним із собою, щоб це визнати і відправитися на його пошуки. Інакше воно далі й далі притягуватиме інше зло.

Я не вмію бути хитрою, правильно брехати, лицемірити. Не вмію і не хочу. А те зло хоче змусити мене це робити. А значить зовнішнє бачить внутрішнє зло, тому тягнеться липкими клешнями. Тому треба рвати, різати, викорчовувати й спалювати. Зв’язки, контакти, коріння й мости. Все, що змушує сумніватися, що нагнітає, дарує фантомні крила, підживлює амбіції і провокує бути тим, ким ти не є.