Мартіні і яєшня з салом були цього вечора святковим столом. На весільну фату, попри свято і заборони, пришивали гребінець. Дівочий сміх лунав кімнатою, а біла сукня висіла на дверях шафи - чекала свого часу. Час... Це було 9 років тому.
Наречена - геть маленька й наївна дівчинка. Вона ще вірила в кохання. У ту його форму, коли не думаєш ні про що на світі. На довге чорне й густе волосся наносила маску, робила педикюр, збирала прикраси, готувала своє тіло й душу до чогось незвіданного. Рахувала хвилини до...
Це було 9 років тому.
Так само з неба падали зорі, повітря було жарким, а Всесвіт суворим. Мартіні п'янив, все ближче підтовхуючи до того кроку - заміжжя. Фата, біла сукня, пошиті за замовлення туфлі 33-го розміру, багато кристалів і часу, витраченого на приготування. Час... Це було 9 років тому.
Того вечора ще було свято. Мартіні і яєшня з салом, сміх і радість, сліпа віра і вперте бажання. А абсолютно фальшиві й нікому не потрібні весільні атрибути, ритуали і навіть оте незрозуміле кохання не змогли вберегти той човен від краху. Бо час невблаганно минає, маленькі дівчатка дорослішають і припиняють вірити в любов. І правильно роблять. Шкода лише, що для цього потрібно так багато часу.
Коментарі
Дописати коментар