Коли в моєму мозку було трішки менше звивин, а в організмі більше гормонів, моїми відповідями на питання "Ким ти хочеш стати?" були "журналістом" і "співачкою". Журналістом, бо ним колись був мій прадід, про дивовижні твори і гострий розум якого мені лише розповідали, бо ж сама я його ніколи не бачила - не дожив старий до мого дорослішання. А співачкою, бо ходити на шкільний хор, вничку слухати ночами радіоприймач під ковдрою чи вечорами під під'їздом із подружкою співати для друзів - то було єдиним моїм хобі юних літ.
Удень у шалену спеку, ввечері у лютий мороз, на пірсі, сходовому майданчику чи просто посеред двору ми з нею співали у два голоси шмаркляві дівочі пісні так, що старші за це нас не били, а залюбки приймали до компанії, замовляючи нам як у програмі "Стіл замовлень" свої улюблені композиції. Ми складали зошити-пісенники, обмінювалися касетами і співали-співали-співали. Її звали Юля, як мою молодшу сестру, і ми з нею - дві голосливі малявки - не знали душевнішого заняття, ніж оті співи на весь мікрорайон "Митниця".
Тоді у мене був "чистий альт", як казала вчителька музики. А потім після затяжної ангіни і певних підліткових змін мій голос зник. Зовсім. Я чула музику, ритм, знала слова й ноти, а вичавити з себе пристойний звук - не могла. Так тривало десь рік, а потім суто випадково, під час хвилюючого моменту в переживанні невдалої закоханості і прослуховування тоді ще незрозумілої пісні, я знову заспівала. Лише не своїм "чистим альтом", а дзвінким і різким "сопрано". У той момент я вже не хотіла бути співачкою, бо звивин у мозку таки побільшало, та й з Юлею ми вже давно припинили дружити і співати по дворах. Тоді все стало інакшим, як-от із альта стати сопрано, зі співачки - журналістом, із подруги - чужою людиною. Тоді ж розлучалися батьки, я лишалася з мамою, сестра - з татом, а радіоприймач більше не транслював мені мелодійних хвиль.
Так життя мене вперше поламало - відібравши красивий голос і мрію. І так життя мене вперше навчило, що не буває нічого вічного: ні мрій, ні шлюбу, ні радіоприймачів.
Таке-от дивно/ностальгійне #настроєве
(Тут слухати Тату "Я твоя не первая")
Коментарі
Дописати коментар