Ганяти голяка по квартирі, пролити какао на ліжко, казитися під музику 80-х і мучити кицьку. Давати сонцю себе цілувати й дозволяти бажати "доброго ранку", хоч уже й обід суботньої днини.
Маю нахабність бути красивою і щасливою просто тут і зараз, навіть якщо за хвилину весь хиткий, розплавлений і теплий момент перетвориться на крихке й холодне скло.
Вглядатися крізь жалюзі у блакить зимового неба під гучний гавкіт сусідських собак, не поспішати наносити грим, який чомусь приваблює не тих, і ніжитися у полоні теплої ковдри.
Маю нахабність бути собою - красивою, щасливою, лінивою і нарешті вільною від занудної думки, гнітючої мовчанки чи нав'язаного самій собі обов'язку.
Коментарі
Дописати коментар