Запах яєчні з грибами неспішно розлітається по домівці, дзвінким шкварчанням пробуджуючи ранкову ніжність. Залита сонцем кухня перетворюється на концертну залу: мобільний гучно грає знайомі мелодії, птахи з відкритої кватирки виспівують пісні, вода з крана плескає навсібіч своїми краплинками, витяжка над плитою гуде глибоким томним голосом. Усе набрало обертів у цю ранкову мить і ожило, а ти завмираєш, уповілюєшся, аби затримати цей ранок (а для когось уже й обід) якомога довше.
Незастелене ліжко манить своїм спокоєм і теплом, бореться з гострими поколюваннями майже весняного вітру, що так нахабно увірвався в оселю, кицька ніжиться у променях, що не дають далі спати, а босі ноги мерзнуть на холодній підлозі, але підтанцьовують біля плити з пательнею у такт цих ранкових музик. Кава з молоком гріє душу, пестить нюх, у гіркуватому присмакові розчиняючи нічні жахи, а запашна яєчня з грибами заповнює смислами й символами цей неспішний ранок (а для когось уже й обід). І ти завмираєш, тамуєш подих, підставляєш обличчя сонцю, долонями ловиш цю ранкову ніжність і розумієш, що красивим цей ранок робить не хтось, а ти.
Коментарі
Дописати коментар